Біля серця пекло і нестерпно боліло,
А на грудях поранених кров запеклась,
Та він дихав іще, і вуста шепотіли:
«Ти мене не залишив Ісусе? Ти спас?»
Руки дрібно тремтіли і враз притискали,
Книгу книг, що завжди біля серця носив.
Все єство наповнялось тривогою й жалем,
А піднятись з землі, він не мав уже сил.
Очі вгору підвів та з благанням молився:
«Отче мій, коли воля Твоя на життя ,
Допомогу пошли, бо я страшно втомився,
Вірю я, Ти Своє не залишиш дитя.»
Вже не чув, як до нього наблизились кроки,
Хтось на руки підняв, й на підводу поклав...
У шпиталі сказали: «Потрібен лиш спокій!
Він живий!» - На це воля Господня була.
Як до тями прийшов - враз за серце схопився:
«Боже мій! Де поділась Книга із книг?
Невже втратив її, як в яру опинився?
Чи можливо хтось викрасти Біблію встиг?
Лікар Книгу простяг понівечену дуже,
Той притиснув її до грудей, наче клад...
«Книга ця зберегла троє серденько, друже!»
«Навіть двічі!!!» - Збентежено мовив солдат.
~ДЛВ~
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Я с болью в сердце вспоминаю... - Наташа Дивак Это не мои стихи, это стихи Иванова Олега Анатольевича. Это наш брат, осуждённый пожизненно, который покаялся в колонии. Он прислал свои произведения мне, а я решила выложить их для всех. Дорогие читатели и критики, я прошу, не судите строго. Человек старался для Бога и я рада, что Божий свет светит во тьме и тьма не объяла его!!!
Поэзия : Нам унывать никак нельзя... - Николай Агапьев "Фил. 4:4 Радуйтесь всегда в Господе; и еще говорю: радуйтесь". "2Фес. 2:16-17. Сам же Господь наш Иисус Христос и Бог Отец наш, возлюбивший нас и давший утешение вечное и надежду благую во благодати, да утешит вашит сердца и да утвердит вас во всяком слове и деле благом"
